З 18 по 21 вересня на Чернігівщині успішно відбувся II Міжнародний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі «Lуtavrу». В рамках фестивалю мешканці міст насолоджувалися сучасною українською та світовою літературою. На своїй сторінці у Фейсбук, очільниця ГО “Центр новітніх ініціатив та комунікації” Тетяна Винник, натхненниця та менеджер проекту, написала, що за три робочі дні фестивалю було проведено гала-концерт, 80 заходів в освітніх закладах, прийняли 50 учасників з України та зарубіжжя (перекладачі, актори, режисери, письменники, драматурги, музиканти), задіяли 5 міст Чернігівщини, провели Чернігівський обласний конкурс Лазаря Барановича серед дітей та молоді, п’ять краєзнавчих екскурсій , видали альманах з творами учасників фестивалю, який організатори даруватимуть бібліотекам та школам Чернігівщини. Докладніше про фестиваль та взагалі про роль книжки поговоримо з головою Громадської організації «Центр новітніх ініціатив та комунікації», письменницею та організаторкою проекту Тетяною Винник.
Фестиваль «Литаври» з’явився у 2016 році, проте зарекомендував себе як культурний захід міжнародного рівня. Яка ідея фестивалю і чому така назва?
Фестиваль “Литаври” задумувався як проект в якому ми трансформували слово в різні види мистецтва. Ідея фестивалю мала просвітницьке значення. Литаври – це давній козацький інструмент, який сповіщав про небезпеку та служив для координації війська. У нашому випадку – це активізація творчих сил Чернігівщини та поширення просвітницької мети в регіонах.
Хто сприяв здійсненню проекту?
Партнерами фестивалю є Чернігівська обласна рада, Ніжинська, Куликівська, Корюківська міська рада, ОДА, ГО “Медіа-центр “Свобода слова нового століття” (м. Корюківка, Віктор Татарин), МГО “Альтернатива” (м. Корюківка, Володимир Онищук), ГО Волонтерський рух «Безкоштовні курси української мови” (м. Чернігів, Людмила Зіневич), Літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського, Культурно-мистецький центр “Інтермеццо”, а також ми дякуємо кільком кав’ярням, бібліотекам, багатьом школам, ліцеям, вузам, дитсадку № 13 у Ніжині. Головним Спонсором фестивалю другий рік поспіль є Чернігівська обласна організація Аграрної партії, фракція Аграрної партії України Чернігівської облради, допомогу надали також Булах В.М. (Бахмач) та Охонько С.М. (Ніжин).
Сьогодні багато говорять про національно-патріотичне виховання. Яким воно має бути?
Слово як інструмент самоосмилення має бути першим пунктом в розробці програми з патріотичного виховання. Діти мають чути рідну мову та повагу до неї з боку держави, а не тільки носити вишиванку і відзначати державні свята для годиться.
Чому, на Вашу думку, важливі такі фестивалі в регіонах?
Сьогодні Україна має багато різних фестивалів. Здебільшого вони організовуються громадськими активістами. Фестивалі, які б популяризували українську книгу та проводили літературні читання, стали дуже модними не тільки на заході України, але й на сході. На Чернігівщині іноді проводяться поетичні читання, проте фестиваль “Литаври” ознайомлює не тільки із сучасною українською літературою, але із зарубіжною та несе просвітницьку місію. На фестивалі створено культ книги, з якою письменники йдуть в навчальні заклади, бібліотеки та кав’ярні. На кілька фестивальних днів Чернігівщина перетворюється на просвітницькі майданчики. Безпосереднє спілкування дітей та молоді з авторами, можливість поставити їм запитання надважливо для дитини. Велику роботу фестиваль проводить з управліннями освіти, залучаючи компетентну допомогу творчого об’єднання дитячих письменників при Національній спілці письменників України. На фестивалі велику увагу приділяли виступам в школах та дитсадках.
Такий фестиваль дозволяє ознайомити з сучасним літературним простором України та зарубіжжя, надає інформацію відкриває можливості доступу до професійних письменників, імена яких вивчаються в школі. Для маленьких містечок, для яких є дефіцит інформації, це дуже важливо.
Пані Тетяно, чи важко громадським організаціям співпрацювати з владою?
Владі важливо розуміти, що громадські активісти не конкурують з владними структурами, а навпаки допомагають розвивати місто. Такий фестиваль як “Литаври” тісно співпрацював з управліннями освіти та культури, оскільки проблеми, які прагне вирішити проект, це проблеми з якими мусять боротися владні установи на місцях. Тісна співпраця чиновників та громадських активістів дасть більше користі для спільної справи.
Яка роль держави у формуванні гуманітарного простору країни?
Оскільки неякісна графоманська література має можливість безперешкодно видаватися, вона легко потрапляє до рук дітей. А це є особливо небезпечно, тому що може травмувати дитячу психіку, виховує несмак та нерозуміння високоякісного тексту. Саме тому міські управління освіти повинні співпрацювати з творчим об’єднанням дитячих письменників, де зможуть отримати фахові поради про якісні книжки, новинки та запросити професійного письменника в дитячу та молодіжну аудиторію. Оскільки процес децентралізації провадиться в життя, важливо щоб влада в маленьких містечках опікувалася бібліотеками та турбувалася про наявність книгарень, де б продавалася сучасна література, особливо – дитяча.
Пані Тетяно, чи конкурує книга з електронними джерелами?
Це залежить від того, чи батьки привчили дитину читати. Якщо дитина не звикла читати, вона не буде брати до рук ні паперову, ні електронну книгу. Питання в іншому: якщо доросла людина за потреби може користуватися електронною книгою, то дитині важливо тримати в руках книжку з красивими ілюстраціями , відповідним шрифтом (не менше 14-го кегля) та якісним папером. Книжка має приваблювати зовні, аби її хотілося взяти до рук. Тоді дитина, ймовірно, захоче її прочитати. А взагалі пропаганду читання має взяти на себе держава, а не тільки громадські активісти, школа, родина. Розробити спеціальну програму для популяризації та експлуатації книги дітьми та молоддю.
Дякую за розмову. Бажаю, аби Ви знаходили більше однодумців та розвивалися.
Розмовляв Віктор Татарин