Як захистити ділову репутацію внаслідок неправомірних дій податківців

Податкова перевірка, зазвичай, несе для компанії потенційну загрозу з точки зору стабільності бізнесу, злагодженості робочих процесів, фінансових санкцій тощо. Водночас дуже часто результатом податкової перевірки може стати завдання шкоди іміджу та діловій репутації підприємства.
Що робити в таких випадках? Чи можливо в наших реаліях захистити ділову репутацію компанії в протистоянні з податковими органами?

Ділова репутація для фірми має неабияке значення. Якщо незаплямована та позитивна – робить компанію більш привабливою для клієнтів, інвесторів, партнерів, тобто підсилює її позиції на ринку.
Чинне законодавство України не містить офіційного визначення цього поняття, проте з аналізу нормативно-правових актів та судової практики, зокрема Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1 під «діловою репутацією» розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Іншими словами – це престиж компанії, її нематеріальних активів (торговельні марки, фірмове найменування та ін.).
Норми ст. 94 Цивільного кодексу України (далі також – ЦК України) констатують, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
Щодо способів захисту цивільних прав та інтересів, ними можуть бути визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України), та інші способи, що встановлені договором або законом (абз. 11 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України).
Позивач може вимагати від відповідача здійснення однієї з таких дій (або одночасно кількох):
– спростування поширеної ним неправдивої інформації щодо позивача (заявника);
– надання відповіді;
– відшкодування немайнової шкоди.
Під поняттям «спростування» розуміється доведення неправильності, помилковості, хибності будь-чиїх тверджень, переконань або їх заперечення.
Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний (ст. 277 ЦК України). Крім того, спростування обов’язково має бути проведене або підписане особою, яка поширила неправдиву інформацію і цим порушила особисті немайнові права юридичної особи.
В актах податкових органів України, – наприклад, в актах «про неможливість проведення зустрічної звірки», – контролюючими органами робляться висновки про фіктивний характер господарської діяльності платника податків, безтоварний характер здійснюваних ним господарських операцій та недійсність укладених правочинів. Звісно, така інформація негативно впливає на ділову репутацію платника податків та призводить до погіршення або припинення його ділових зв’язків.
Саме тому, одним із способів боротьби із завданням шкоди діловій репутації компанії, є звернення до господарського суду із позовом до фіскальних органів про захист ділової репутації платника податків.
Варто наголосити, що в Україні станом на сьогодні існує досить значна судова практика щодо захисту ділової репутації юридичних осіб, порушеної внаслідок дій/бездіяльності податкових органів. Численні судові рішення підтверджують, що є можливість звернутись до господарського суду за захистом порушеного права на недоторканість ділової репутації з боку контролюючого органу та визнати недостовірною та такою, що порушує недоторканість ділової репутації компанії, інформацію, яка міститься в акті перевірки. Крім того, зобов’язати податкову відкликати акт перевірки.
Свою позицію по цій категорії справ висловив Вищий господарський суд України у постанові від 29 квітня 2013 року по справі № 05-6-58/1, де вказав, що спори про захист ділової репутації від порушень з боку податкових органів підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Отже, виходячи з аналізу релевантної судової практики та чинного законодавства України, можна зробити висновок про можливість та ефективність звернення до господарського суду з позовом до органів Міндоходів України.

Михайло Гончарук
Адвокат, партнер
Правова група «Домініон»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ