Реформування ПТУ або як зробити профтехосвіту престижною?

0
762

Сьогодні в Україні лише 14% випускників шкіл планують здобувати професійно-технічну освіту, решта орієнтується на вищі навчальні заклади. У Європі цей показник сягає 40% випускників, а в Чехії, Австрії та Фінляндії – аж 70%.  Річ у тім, що українські абітурієнти не вважають професійно-технічну освіту в Україні престижною: студенти вимушені навчатися на застарілому обладнанні; здобувати професії, які не затребувані на сучасному ринку праці; а на додаток ще й рівень довіри роботодавців до якості освіти випускників ПТУ дуже низький.

Така ситуація вимагає докорінних змін у системі професійно-технічної освіти, тож у травні цього року Міністерство освіти і науки України презентувало проект Концепції реформування професійної освіти, а вже наприкінці червня Лілія Гриневич заявила, що Євросоюз готовий виділити кошти на реформи. Сьогодні Community Business Magazine вирішив розібратися, у чому полягає проект реформування і як він може вплинути на майбутнє випускників професійно-технічних навчальних закладів.

Три кити: децентралізація, модернізація та багатоканальне фінансування

Проект реформування розрахований на наступних десять років із 2018 по 2028 рік. Цікаво те, що найбільші зміни МОН запланувало на перший етап реформи – наступних два роки. За цей час очікуються зміни у законодавстві України, децентралізація управління, запровадження нових механізмів фінансування, затвердження сучасних методик та перші кроки на шляху до збільшення кількості практики у навчальному процесі. Далі з 2020 по 2025 рік Міністерство планує поступово перевести країну на нову модель професійно-технічної освіти, а з 2025 року –забезпечити функціонування системи та створити мережу оновлених закладів.

Кошти на це все МОН планує отримати від державного та місцевого бюджетів, грантів та іноземних позик. Європейський інвестиційний банк уже готовий надати кредит на покращення інфраструктури. Він дасть можливість збудувати близько 20 навчально-практичних центрів, а позику, як сказала Гриневич, «буде віддавати уряд України, а можливо вони поставлять умову, щоб віддавали обласні адміністрації».

Окрім цього важливим моментом у проекті реформування є те, що відтепер затребуваність професій визначатиметься ринком праці. Разом із роботодавцями ПТУ будуть визначати професійні стандарти, рівень підготовки кваліфікаційних кадрів та напрямки цієї підготовки. Грубо кажучи, професійно-технічні навчальні заклади готуватимуть фахівців під вимоги конкретного регіону. Добре це чи погано – вирішуйте самі, але сам факт можливої співпраці роботодавця та навчального закладу не може не радувати.

На фото: Голда Виноградська, радниця міністра освіти.

«Сьогодні проблема полягає у тому, що освітній сектор, розпочинаючи більш активно співпрацювати з роботодавцями, не завжди реально їх чує – часто це буває дуже формально. Важливим питанням є неефективна профорієнтація, яка не проводиться сучасними методами. Це спільне питання декількох міністерств: МОН, Мінсоцполітики, Мінекономіки та Міністерства інформаційної політики. Саме тут не відчувається синергія та політичне рішення стрижневих питань, – розповідає Голда Виноградська, українська модельєрка та радниця міністра освіти на волонтерських засадах. – Потрібно змінювати систему освіти, знайомити здобувачів освіти із тенденціями, станом на ринку праці, тонкощами кожної професії та заробітними платами. Аби діти свідомо підходили до вибору майбутньої професії й здобували фах в обраній справі. От саме такі процеси ми зараз й ініціюємо».

Цікаво, що у Концепції реформування професійно-технічної освіти нова структура, що «швидко реагує на потреби ринку праці, враховує запити особистості,  забезпечує навчання впродовж життя та здобуття професійних кваліфікацій» є одним із основних елементів майбутніх змін. Крім того, планується запровадити так звану дуальну освіту, коли учнів навчає як сам заклад освіти, так і виробники. Вона передбачає збільшення практичних занять до 70%, решту 30% будуть присвячувати теорії.

Як зробити професійно-технічну освіту престижною?

Сьогодні майбутні студенти та їхні батьки вважають, що диплом про вищу освіту – це визнання. Таким чином 79% населення закінчило виші і отримало буквально «наштамповані» документи про закінчення університету. Деякі – навіть два таких документи. Але від такої кількості умів рівень розвитку нашої країни не підіймається. Виробництва відчувають величезний дефіцит кваліфікованих професіоналів, а по всій Україні закривають десятки ПТУ.

Якщо порівняти рівень працевлаштування випускників професійно-технічних закладів освіти та випускників вишів, то маємо таку картину: 93% випускників ПТУ після закінчення навчання знаходять собі роботу, а от тривалість цієї роботи залежить від зарплати. В результаті – кожен п’ятий залишається не працевлаштованим, водночас показник безробітних із вищою освітою у великих містах може сягати навіть 90%.

На фото: Голда Виноградська, радниця міністра освіти.

«Це навіть не питання реформування профтехосвіти, а питання стереотипів українського суспільства. Потрібно донести людям, що саме в робітничих професіях можна досягнути великих успіхів. Дуже часто буває так, що батьки просто налаштовують своїх дітей йти у виші, повністю впливаючи на вибір їхнього шляху , аби ті здобули дипломи. І переважна більшість дітей у такому випадку не досягають професійних висот у здобутій спеціальності. На мою думку, було б правильно, якби після закінчення школи дитина пішла спробувати себе у якійсь професії, а вже потім здобувала вищу освіту за тим фахом, що їй сподобався», – коментує пані Голда.

Можливість зробити професійно-технічну освіту доступною для усього населення, створення регіональних багатофункціональних центрів професійної досконалості, орієнтація саме на результат навчання, а також визнання неформальної та інформальної (самостійної) освіти – усе це в ідеалі покликане змінити ставлення суспільства до системи профтехосвіти. Головне – заручитися підтримкою усіх ключових гравців системи та розпочати дійсно якісні зміни. Адже розвиток кваліфікованих кадрів – це не тільки інтерес виробників чи освітніх інституцій, це запорука успіху будь-якої країни.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ