Наука, що змінює світ: як в Україні знаходять талановиту молодь?

0
985

У 2015 році майже 4 тисячі вчених виїхали за межі України з метою підвищення кваліфікації або стажування. В результаті поїздки, міжнародними фондами було видано 1882 гранти для проведення наукових робіт українськими діячами, щоб сприяти розвитку інновацій. Подібні цифри свідчать про потужний потенціал української науки та про попит на неї на світовому ринку. Питання лише в тому, як в Україні знаходять талановитих вчених, які їм надають стимули і фундамент для розвитку?

Однією з найсильніших платформ для молодих науковців в Україні є Мала академія наук, заснована ще у 1939 році. У 2004 році виник єдиний координаційний центр МАН, що дозволив створити 27 територіальних відділень обласного рівня і подарувати 1 500 000 учням можливість проходити профільне навчання і брати участь в науково-дослідному конкурсі. Сам конкурс проходить на загальнонаціональному рівні, відбираючи кращі розробки молодих вчених. На врученні почесних знаків і грамот останні кілька років присутній Секретар РНБО Олександр Турчинов, який також оглядає розробки, здатні в майбутньому допомогти в обороні і безпеці України.

Подібна практика – стимулювання молодих талановитих вчених – загальноприйняте явище в європейських країнах і в Сполучених Штатах Америки. Найбільш престижним і фінансово сильним конкурсом є Davidson Fellows Scholarship. Головний приз – $50 000, за друге і третє місце – $25 000 і $10 000 відповідно. Переможцем 2017 року став молодий вчений Рішаб Гаргеа, який працював над проектом з лікування очних захворювань, таких як: глаукома, діабетична ретинопатія та інші. Він зміг заробити найвищий бал, отримав $50 000 на розвиток проекту, а також фактично стовідсотковий пропуск до навчання в Стенфорді.

У такій же мірі, переможцям і призерам науково-дослідного конкурсу від Малої академії наук України надаються додаткові бали при вступі до вищих навчальних закладів. На жаль, конкурсанти не отримують фінансову підтримку і дуже рідко одержують замовлення на виготовлення своїх винаходів. Але це не заважає молодим вченим створювати унікальні технологічні розробки та залучати іноземних інвесторів. Одним з таких талановитих розробників виявився учень Малої академії наук – Сергій Дівянін, що на момент конкурсу навчався у 10 класі. Його винахід – це здешевлена ​​заміна МРТ, яка виглядає, як бандаж, накладається на спину пацієнта і сканує хребет у декількох позиціях. Подібний пристрій коштуватиме близько 500 гривень і, на даний момент, ним активно цікавляться іноземні медичні фірми.

Ще одним прикладом є винахід учня Малої академії наук – Іллі Літкіна. Його розробка дозволить виявляти мікротріщини на різних поверхнях. Нею вже зацікавилися іноземні інвестори, керівники МАН домовилися про співпрацю з Аргонською національною лабораторією в США, де Ілля отримав можливість пройти стажування.

Також, Андрій Береза ​​– учень Малої академії наук, зміг створити формулу скла, яке буде здатне зберігати енергію сонця. Виходячи зі слів винахідника, його розробка може з’явитися в Кіровоградській області.

Community Business Magazine вирішив дізнатися більше про те, як саме молодим вченим вдається налагодити зв’язок із виробниками і які напрямки найбільше зацікавлюють українських молодих науковців. Тож ми звернулися за коментарем до прес-секретаря Малої академії наук Наталії Яненко:

— У чому сьогодні полягає робота МАН з учасниками конкурсу?

— Раніше роль Малої академії наук України обмежувалася пошуком обдарованих, талановитих дітей та роботою з їхніми науковими працями. Але з часом ми помітили, що діти не просто пишуть наукові статті, а й виходять за межі теорії та створюють дійсно цікаві розробки. Тому останні кілька років ми активно приділяємо увагу пошуку так званої «золотої середини», коли молоді науковці зможуть активно співпрацювати з бізнесом.

Молодому вченому сьогодні дуже складно довести до реалізації свої ідеї, адже це потребує досліджень, створення тестових зразків, складних виробничих процесів. Сьогодні МАН займається тим, що підключає бізнес, веде переговори щодо співпраці з дітьми.

— Який відсоток наукових робіт впроваджується у виробництво?

— Складно порахувати, адже МАН – це не тільки технічні відділи, а й гуманітарні. Ми отримуємо багато наукових робіт з філософії, психології, української мови і літератури тощо. А вже технічний відділ займається тими ідеями, які можна впровадити в життя.

З досвіду можу сказати, що відсоток впроваджених робіт невеликий, адже поки що бізнес не розуміє цінності цих розробок. Наприклад, за кордоном підприємці самі зацікавлені у співпраці з науковцями, тому що молоді таланти генерують дуже круті ідеї. Психологи зазначають, що 13-14 років – це якраз «золотий» вік для генерування дійсно цікавих ідей, адже мозок дитини ще не обмежений якимись рамками. У нас поки що такого розуміння з боку бізнесу немає.

— У яких напрямках учасники найчастіше реалізують свої розробки?

— Тенденції останніх років – це розробки у сфері воєнної справи, авіабудівництва, альтернативної енергетики та екології.

Близько двох років тому, коли були сильно загострені події в зоні АТО, діти об’єдналися навколо ідеї створити щось практичне. Було запропоновано багато моделей дронів. До нас зверталися виробники, щоб співпрацювати з дітьми і реалізовувати проекти.

Також ми маємо достойні розробки у сфері екології. Один з наших науковців – Валентин Фречка – отримав 2 золоті медалі на міжнародних наукових конкурсах за свій винахід – переробка опалого листя на папір.

— Хто найчастіше зацікавлений у використанні таких розробок?

— Більшу ініціативу проявляють іноземні виробники, вони розуміють, як можна працювати з науковцями і використовувати їх ресурс. Українським представникам поки що потрібно все пояснювати і розкладати по полицях.

МАН сприяє тому, щоб молоді вчені знаходили зацікавлені у них компанії. Наприклад, у листопаді 2017 року у рамках інноваційної виставки ми провели виставку-конкурс «Майбутнє України». Були присутні підприємці, інвестори, дорослі винахідники, а також діти. Це вперше відбувся такий захід, де покоління могли познайомитися, обмінятися досвідом.

Загалом, ми робимо кроки для того, щоб про наших науковців дізнавалися більше. Нам хочеться, щоб їхні ідеї втілювалися у життя, а головне – щоб бізнес переосмислив питання дитячих винаходів і серйозно до них поставився.

Схожі конкурси – відмінна база для розгляду технологій, здатних змінити життя суспільства на краще. Наприклад, після тривалої дослідницької роботи, аспірант Алтайського державного технічного університету ім. І. І. Ползунова, що в Російській Федерації, зміг отримати замовлення на свій проект з вивчення ґрунтів від однієї будівельної компанії. Його винахід, попередньо пройшовши декілька серйозних конкурсів, дозволить ущільнити ґрунт, даючи можливість переживати низькі температури.

В Україні діє кілька серйозних конкурсів і організацій, здатних стимулювати і залучати талановитих вчених до серйозних позитивних змін у житті нашого суспільства. Головне – знайти молодим винахідникам та бізнес-сектору спільну мову і впроваджувати нові ідеї разом!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ