«Місто професій»: Бізнес – це вплив на суспільство, а не тільки заробляння грошей

0
2251

Профорієнтаційний  проект «Місто професій» існує вже шість років. Колись у Тетяни Люльки народилася ідея показати двом своїм синам, як виглядає доросле життя, і що таке справжня робота. З тих пір ці заходи відвідало більше мільйона дітей. «Місто професій» перетворилося на щорічну всеукраїнську подію, яка починається у Києві, подорожує всією Україною та завершається повторним святкуванням у столиці. Закриття цьогорічного сезону відбулося п’ятого жовтня. Як це було.

За п’ять хвилин до 12-ї біля головного входу у столичний парк ім. Т. Г. Шевченка вишукувалася черга із тисяч дітей. Дорослих було у два рази більше. Запитували: «Коли вже можна отримати паспорт?».  «Почекайте, захід починається о 12-й», – відповідали організатори. Паспорт «Міста професій» – це необхідний документ, який маленькі громадяни отримують на вході та завдяки якому можуть «влаштуватися на роботу». Представники компаній, що працювали на локаціях, ставили штамп та підпис – курс пройшов, професію здобув.  Діти підходили за документом та ділилися думками, ким вони сьогодні працюватимуть. Рятувальником, поліцейським, продавцем морозива. «А може принцесою?», – запитує одна з організаторів проекту, Ольга Мартинюк. «Точно, принцесою», – відповідає усміхнена дівчинка.  Чергами керували волонтери: «Проходьте далі», – кричали вони. Або жартівливо: «Вільна каса». Деякі батьки не бажали просуватися та чекали, коли документ підпише Тетяна Люлька, яка зібрала біля свого столу найбільший натовп. «Вона ж ідеолог проекту», – перешіптувалися.

Після дотепного побажання «гарного робочого дня!» від організаторів, діти розбрелися по усім локаціям, яких було близько 150-ти. Одним з найпопулярніших місць виявилася медична лабораторія ДІЛА. Тут маленькі спеціалісти змогли освоїти професії медсестри та лікаря-лаборанта – позаглядати у мікроскоп, попрацювати із пробірками. Але найбільший бум викликав «хворий» ведмедик. Плюшевій іграшці терміново знадобилася перша допомога, і новоспечені лікарі поспішили виміряти температуру його тіла, послухати серце та заліпити рани.

– Медичні дослідження –  завжди  таємничий процес.  Навіть більшість дорослих не знають, як це відбувається, – розповідає Валерій Кушниренко, директор по персоналу лабораторії ДІЛА. – Мені важливо, щоб діти розуміли, ким вони хочуть стати у майбутньому. Найкращий сценарій, коли ранніх років маєш якусь мрію та вибудовуєш її у юнацькі роки, не витрачаючи час та енергію на те, що не знадобиться.

Одразу в очі кидається, що профорієнтація на заході проходить, як серед дошкільнят, так і серед старшокласників. А для дорослих працював «алкотест» від представників патрульної поліції. На голову одягалися спеціальні окуляри, які створювали ілюзію сп’яніння. У такому стані треба було пройти по прямій лінії.  На локації рятувальників була можливість приміряти захисний костюм. «А маленькому можна?», – сором’язливо запитувала мати 3-річного хлопчика. «Важкувато буде… тому давайте тільки шолом», – відповіли. «Так, шолом», – раділа дитина, – «потім підемо на пожежну машину дивитися».

За невисоким  декоративним забором розташувався агроіндустріальний холдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП). Дітки товпилися біля трьох локацій та не могли обрати, що цікавіше – годувати курчат, саджати рослини або сидіти на кріслі трактора. З часом ажіотаж почали викликати і маленькі собачки, яких з собою привели працівники МХП. Юні спеціалісти один за одним вибігали з черги зі словами «А можна погладити?».

– Сьогодні ми показуємо три спеціальності – механізатор, агроном і ветлікар, – каже Інна Захарчук, HR брендінг-менеджер МХП. – За допомогою стенду із курчатами призиваємо до обережного поводження із тваринами. Намагаємося привити  усвідомлення, що це не якась лялька, а жива істота. На другому стенді флора. Щоб діти розуміли, як же просто своїми ручками посадити рослину, і що у цьому немає ніякої магії. На третьому трактор. Посил цього стенду – бережливе ставлення до техніки.  Механізатор це професія, якої треба вчитися. Вона вимагає особливих знань і навичок.
У сучасному світі бізнес – це не тільки про заробляння грошей, а й про вплив на суспільство. Все більше дітей їдуть за кордон. Це лякає. Вони не розуміють, що і в Україні є професії та спеціальності, де можна отримувати ті ж гроші. Для нас «Місто професій» це можливість показати, що є круті спеціальності. І не тільки у нас, а й у кожної з компаній, які сьогодні приїхали сюди. Щоб у дітей не було мрії виїхати за кордон.  Щоб вони залишалися та робили внесок в економіку України.

Соціальна місія – окрема тема для компаній, що беруть участь у «Місті професій», бо у кожної вона своя. Навчити діток чомусь, подарувати мрію, привернути увагу до важливих проблем. А для торгового дому SHIKO, ексклюзивного представника бренду дитячого одягу Reima в Україні, допомога благодійному фонду «Місто професій» і є самоціллю.

– Бути дотичним до суспільно важливих тем, робити добро просто так та мотивувати інших людей – це і є участь у соціальному проекті,  – ділиться думками Крістіна Синявська, керуюча магазином Reima у ТЦ Dream Town.  – Сьогодні ми показуємо діткам як правильно та безпечно одягатися на зиму, як сортувати речі у шафці.  Це ті навички, які знадобляться кожному у повсякденному житті.  Все це відбувається під час презентації професій стиліста, мерчендайзера, та продавця.

Ще одна локація, на якій важко навіть проштовхнутися – це імпровізований супермаркет мережі «ЛотОК». Здавалося б – діти майже кожного дня бувають у подібних магазинах і їх навряд чи можна зацікавити продуктовими поличками. Але ні. Касовий апарат зібрав коло себе величезну кількість допитливих дитячих очей. А що це за кнопка? А куди гроші класти? Спеціальність продавця виявилася для маленьких відвідувачів «Міста професій» чимось цікавим та таємничим. Як же дітям обирати свій шлях, якщо вони не мають уявлення про дорослий світ?

– Продавець, касир та кондитер – це важливі спеціальності і без них ніяк не можливо прожити ні зараз, ні у майбутньому, – каже маркетолог мережі «ЛотОК» Яна Верба. –  Ми часто зіштовхуємося з усвідомленням того, що нашу роботу не дуже поважають. Сподіваємося, що після сьогоднішнього заходу діти цінуватимуть співробітників супермаркетів, бо вже відчули на собі, як це. Що це непросто, що це відповідальна професія.  У підготовці магазину до сьогоднішнього заходу були задіяні 50 співробітників. Ми дуже відповідально поставилися задачі, бо знали, що це показник згуртованості колективу, нашої командної роботи.  Це важливий досвід та певне випробовування – як облаштувати локацію, як поводитися з дітьми.

Автор тексту: Артем Куріхін

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ