Культура має значення: як заробляють на креативі в Україні та закордоном

0
769

Індустрія моди та виставки меблів у Мілані щороку приносять прибуток у 2,5 млрд. євро і 80 тисяч робочих місць за рахунок туризму. Близько 3,5 млн мандрівників щодня витрачають 350 євро на проживання, харчування та ознайомлення з пам’ятками культури, тим самим примножуючи бюджет країни. А у Великобританії взагалі культура та креативність у 2014 році щогодини приносили 11 млн євро.

На частку креативної індустрії сьогодні припадає понад 558 млрд. євро сукупного прибутку в ЄС та 4,5% світового ВВП із прогнозованим приростом у 10% щороку. Саме цей сектор демонструє найкращі темпи зростання та ефективне створення робочих місць (у 2,5 рази більше, ніж автовиробники) та забезпечує роботою більше молоді, ніж будь-який інший сектор. Дослідження в Естонії показало, що за кожне євро, інвестоване у фестивалі, місцева економіка отримує 4. Тож культура та креативні індустрії приносять дохід, потрібно лише фінансування.

Варта уваги ідея завжди знайде гроші

Початок літа ознаменувався гарною новиною для усіх, хто працює у цій сфері – з 19 червня у законі “Про культуру” з’явилося нове поняття – “креативні індустрії”. Тепер на законодавчому рівні це “вид економічної діяльності, у якого є потенціал до створення доданої вартості і робочих місць через культурне або креативне вираження, а їхні продукти і послуги – результат індивідуальної творчості, навичок і талантів”.

Але повернімося до питання фінансування. Говорячи про культуру, можна впевнено заявити про те, що варта уваги ідея завжди знайде гроші на свою реалізацію. Міжнародні “культурні акселератори”, які отримують фінансування від Європейського Союзу та підтримуються  Британською Радою, вже більше десяти років фінансують амбітні культурні проекти.

Одна таких програм – “Креативна Європа”, де українці можуть презентувати проекти на культурну тематику та отримати кошти на втілення своїх ідей. У чому основна “фішка” програми? Для більшості країн, як і для України, культура вважається дотаційною сферою (не приносить прибутку), а цей проект покликаний навчити людей заробляти на культурі.

«У програму входить 41 країна, – наголошує Юлія Федів, керівниця Національного Бюро програми “Креативна Європа”. – Це унікальна можливість знайти партнерів, споживачів, познайомитися з колегами із 40 інших країн, не тільки країн-членів Європейського Союзу, але також країн Східного партнерства».

Бюджет програми – 1,5 млрд. євро, згодом його планують збільшити вдвічі. Це дасть можливість більшій кількості організацій знаходити фінансування для своїх ідей. Брати участь можуть усі проекти, що відносяться до медійної та культурної сфер. Більше половини бюджету закріплено саме за кіновиробництвом, телебаченням та створенням нових технологій. Усі інші кошти передбачені для проектів у культурно-креативних індустріях, які стосуються дизайну, моди, театру, музики тощо.

Перші результати програми були успішними: з 548 заявок до 23-х долучилися українські учасники. А гранти на втілення ідей у першій хвилі конкурсу отримали 4 заявки, створені за участі наших співвітчизники.

Один із переможців – проект “Поліфонія” вже показав перші результати. Учасники команди цілий рік їздили по українським селам та фіксували “українську пісенну традицію сільського середовища”, записували народні пісні та викладали їх у відкритий доступ. Таким чином за рік проект встиг охопити понад 100 сіл та записати більше двох тисяч пісень. Разом з угорськими та французькими партнерами “Поліфонія” націлилася задокументувати все різноманіття української традиційної музики і за допомогою сучасних технологій представити її на європейському рівні.

Ще один проект – Арт-резиденція «Територія натхнення». Головна ідея – створити цілу мережу арт-резиденцій у селах та провінціях п’яти європейських країн, куди будуть з’їжджатися письменники, художники, музиканти з країн-сусідів (або тих, що подалі) і творити разом. Зараз лише триває робота над проектом, але в одній із резиденцій, що у селі Тустань, вже незабаром відбудеться щорічний Фестиваль середньовічної культури “Ту Стань”. Цього року він присвячений VR-технологіям в середньовічній фортеці.

Друга популярна програма – Culture Bridges, спрямована на розвиток українського культурного сектору та налагодження ефективних зв’язків між митцями, культурними операторами та інституціями в Україні і ЄС. Загалом у рамках першого з трьох конкурсів було отримано 544 заявки з усіх областей України. За результатами було підтримано 43 заявки із загальним бюджетом у майже 348 тисяч євро.

Перші проекти вже реалізували, тож тепер у нас є Всеукраїнська мережа кіноклубних показів з легальним контентом ініційована компанією Артхаус Трафік. Мета проекту –  постійне оновлення та наповнення каталогів якісними українськими та зарубіжними фільмами усіх жанрів та безперешкодний доступ до них для некомерційних кіноклубів.

Грант на проект Всеукраїнського фестивалю мобільного кіно отримав і Український католицький університет у Львові. Ця ідея дасть змогу усім без винятку зняти власне кіно на смартфон та продемонструвати свою творчість на фестивалі. Серед інших проектів, що отримали гранти від Culture Bridges – дослідницько-експериментальний проект «Лабораторія тіла», де можна дізнатися більше про власний організм, а також фестиваль німого кіно та сучасної музики “Німі ночі 8”, що має стати інструментом “культурної дипломатії локального та міжнародного рівня”.

Вчитися, як заробляти на культурі

Окрім матеріальної сторони, активно розвивається й просвітницька. З кожним роком стає все більше освітніх програм як для діячів і менеджерів культури, так і для тих, хто тільки хоче “доторкнутися до прекрасного”. У містах більшає кількість приватних екскурсій: тепер через соцмережі можна домовитись з екскурсоводом – і він покаже вам такі місця, яких немає на листівках, а корінні жителі про існування яких навіть і не здогадуються. На сайті Культура і Креативність є цілий цикл курсів про особливості бізнесу в культурній сфері, а освітня інституція Культурний Проект втамовує навіть найсильніший культурний “голод”, адже лектори розробили навіть піврічні курси з історії класичного мистецтва та музики.

Культурний проект вже понад дев’ять років розробляє курси як із классики, так і мистецтва сучасності. За перших сім років кількість лекцій проекту зросла більше ніж удвадцятеро: з 30 у 2009 році до 619 у 2015 році. Один із найцікавіших курсів – “Література в серіалах та кіно”, де можна подискутувати про те, яка з екранізацій книги “Великий Гетсбі” сподобалася б Фіцджеральду або чому “Анна Кареніна” – вічне бажання режисерів різних часів.

Цифри говорять самі за себе: сьогодні навчальні програми Культурного проекту відвідує 5770 людей, в середньому один слухач відвідує 131 лекцію, а на каналі школи у Vimeo завантажено понад 8580 хвилин відео. Люди бачать перспективу у вивченні культури і тягнуться до будь-якої можливості пізнати цю сферу глибше.

Сьогодні в Україні «непахане поле для діяльності», а культура – одна з частин пазлу, який відтворює економічну незалежність та прогресивність країни. Наразі лише приходить розуміння того, що дійсно важливо у наш час. І навіть якщо на перший погляд так не здається, наша країна – місце з великою кількістю вільних ніш у різноманітних індустріях. Стартап тематика, креативна економіка, приватне підприємництво, культура та мистецтво – усюди потрібні люди, адже нашим індустріям не вистачає професіоналів.

Кожного дня у соціальних мережах та на сайтах з пошуку роботи з’являється купа нових вакансій та можливостей. Потрібні усі – від режисерів монтажу до керівників проектів. Але це нікому не заважає придумувати щось нове. Спільнокошт (український Кікстартер) систематично поповнюється проектами, які мають шанс на втілення. Ідея, яка потім буде реалізована, окрім операційної команди потребує купу помічників та професіоналів – так і створюються нові робочі місця. А креатив та культура – саме ті ніші, за якими стоїть майбутнє.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ