С чего начался проект?

Максим: проект начался с того, что один из наших университетских преподавателей – Сытник Алексей Валерьевич дал магистрантам задание – создать онлайн-издание. И Фил Пухарев, один из студентов, выступил с инициативой сделать сайт, посвященный украинской музыке, в котором основное внимание будет уделено региональным коллективам и артистам. Проект был рассчитан на полгода, то есть, сделали, сдали на зачете, и забыли. Но, как вы видите, проекту Muzmapa скоро исполнится два года. Он пережил зачетную работу, смену команды, которая работала над его созданием – из первоначальной академической группы остался костяк заинтересованных людей и, конечно, все те, кто приобщились, увидев первые плоды работы. Я стал частью команды спустя неделю после создания, Сережа – чуть позже. Удивительно, но с появлениям проекта другие медиа заинтересовались и стали писать о нас, то есть к появлению нишевого проекта никто не был безразличен.

view-8
Максим Сердюк, главный редактор

Как вы думаете чем был вызван такой интерес на начальной стадии?

Сергій: як зазначив Макс, проект вузькоспеціалізований, ідея полягала в охопленні суто українського музичного простору, та з акцентом на регіони. На той момент існувало тільки декілька видань, які або виживали через втрату свого інтересу, або з’явились на одній хвилі паралельно з нами. Власне, успіх Muzmapa я пов’язую з екслюзивністю, бо схожих проектів тоді майже не було. Ми створили майданчик для комунікації між слухачами і артистами. Інформаційний ресурс має великий вплив на сприйняття музичного лендскейпу, тобто ми впливаємо на те, що подавати слухачам, а що ні. Ми допомагаємо непочутим бути поміченими, бо люди не слухають тієї музики, про яку вони нічого не знають, або хотіли б дізнатись.

Сколько людей изначально работало над проектом?

Сергій: близько десяти осіб, в “основі” наразі п’ятеро. У нас є колумністи, що пишуть не на постійній основі, а також фотографи. Основа редакції зменшилась, а людей, які готові працювати з нами на фрілансі побільшало.

view-5
Сергій Воронов, журналист и редактор на сайте проекта

Вы все работаете на волонтерских началах?

Сергій: так. І тут ми відштовхуємося від своєї мети. Всі розуміють, що музичний бізнес в Україні перебуває на зародковій стадії, якщо не відсутній як такий. Тому вести мову про заробіток на музичному медіа, доволі недоречно, якщо самі артисти у своїй більшості майже не заробляють на цьому. Ми робимо профільне видання про сферу, яка в Україні не приносить великих прибутків, готуємо матеріали, витрачаємо на рекламу власні кошти, вбиваємо безліч часу та зусиль. Для чого? – спитає будь-хто, у кого є раціо. Для нас завжди ключовим був інтерес. Ми робимо внесок у розвиток української музики, та й української культури взагалі. Музична журналістика наразі – це ентузіазм найвищого гатунку.

Почему именно “МузМапа”?

Сергій: ми складаємо музичну карту України, оскільки регіональні музичні особливості нашої країни досі не були описані. Зазвичай про гурт, скажімо, із Запоріжжя можна було прочитати тільки на їх сторінці у соцмережі, і тільки у тому випадку, якщо хтось із їх учасників вміє правильно подати те, що вони створюють. Тому ми і почали писати про гурти із “провінції”, які не мали доступу до інформаційних ресурсів. Бути київським артистом – це круто, але багато дійсно талановитих людей, що живуть не тут, залишаються без уваги. Спочатку ми взагалі писали тільки про маловідомі гурти, потім вирішили не обмежувати себе виключно андеґраундною музикою. Власне, це і є у нашому розумінні “складання музичної мапи”.

view-2
Максим Сердюк, главный редактор

Максим: Отчасти поэтому сейчас мы идем к наиболее приемлемой форме нашего медиа, одной частью которой будут популярные исполнители, интересные читателям, а второй – талантливые ребята, которые еще не были услышаны и оценены по достоинству. Мы хотим стать мостиком между андеграундом и мэйнстримом. Нам ведь очень интересно, как это вообще происходит. К примеру, группа SINOPTIK. Когда их знала только музыкальная тусовка и небольшая толпа фанатов, мы написали о них пару материалов и записали интервью с лайвами песен в рамках нашего видеопроекта “Ламповая Muzmapa”. Через несколько месяцев они выиграли Global Battle of the Bands – всемирный конкурс музыкальных коллективов, который в этом году проводился в Берлине, и стали лучшей молодой группой 2016 года. После этого о них стали писать все, хотя у них поменялся только статус.

Расскажите еще похожие истории успеха

view-4
Сергей Воронов – журналист, редактор сайта.

Сергій: наприклад, mandarinaduck – шугейз/дрім-поп гурт із Запоріжжя. З ними була доволі цікава історія, наприкінці 2015 року ми вирішили підбити підсумки року і написати матеріал у форматі “15 недооцінених альбомів 2015 року”. Прослухавши шалену кількість матеріалу з дна андеґраундної сцени, ми дійшли до висновку, що їх альбом gardensouls реально заслуговував на більше, і ми поставили його першим у нашому рейтингу. Здається, до Нового року залишався ще тиждень, і ми були першими, хто випустили матеріал такого формату, і вже у наступні дні інші видання опублікували свої. І mandarinaduck були усюди. У таку магію я повірив остаточно, коли мейнстрімове видання comma.com.ua випустило свій топ альбомів, і mandarinaduck, про яких ніхто не писав впродовж року, опинилися на першій сходинці.

Максим: С “Онукой”  был яркий пример. По техническим причинам мы не смогли попасть на первый и второй концерты группы и сделать хотя бы отчет… А к третьему о ней писали уже все, Ната пересекла ту черту популярности, после которой мы не пишем об артистах.

Исходя из того о чем мы сейчас говорили можно ли сказать, что нашей музыки стало больше?

Сергій: зовсім ні. Гурти існували завжди, просто про них ніхто не знав. І ось коли з’явилися профільні медіа, хороші музичні проекти почали виринати із дна андеґраунду, а це створило ілюзію про великий бум у збільшенні їх кількості. Хто буде знати про артиста, якщо про нього не напишуть у медіа?

Как ваш проект можно сделать коммерческим?

Сергій: головною проблемою є відсутність великої кількості читачів. Звичайно за останні два роки інтерес до української музики зріс, проте я б говорив не про геометричну, а про арифметичну прогресію. Низька відвідуваність унеможливлює публікацію цікавого нам рекламного матеріалу. А публікувати матеріали, які нам не цікаві, за гроші, – для нас це означає втратити читача, за якого ми боролись та репутацію в очах слухачів та прихильників. Фандрайзинг у випадку музичних медіа, якщо говорити не тільки про нас, теж неможливий. Були невдалі кампанії, які були для нас доволі показовими.

view-6
Максим Сердюк – главный редактор(справа) и Сергій Воронов – журналист, редактор сайта(слева)

А какие материалы поднимают посещаемость сайта?

Сергій: ми нещодавно зробили тест, що мав на меті показати людині наскільки добре вона знає українську музику. За механікою тесту читач має прослухати аудіо і визначити, чи українська музика це, чи західна. Ми хотіли показати слухачам, що українські виконавці не гірші від іноземних. Подібні “пушки” часто привертають увагу людей, оскільки первинно вони є розважальними. Проте зрозуміло, що подібний формат не може бути основою контенту, на тестах не побудуєш впливове музичне видання.

Сколько вы тратите на проект?

Максим: это зависит главным образом от нашего рекламного бюджета. Без хорошего SMM не то, что трудно, просто нереально донести свой новый материал потенциальным читателям. Не будем разглашать цифры, но мы банально скидываемся на то, чтобы тот же тест получил больше охвата. И это все ради нашей цели и интересу, который у нас есть.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ