Перемога для тренера – яка вона?

0
194

«У нас так повелося, що тренерів та вчителів фізкультури не поважають. А про який подальший розвиток можна говорити, якщо люди так ставляться до свого здоровя? Без гарного самопочуття не станеш ані успішним юристом, ані програмістом, ані бізнесменом», — стверджує Василь Леськів, засновник та директор спортивних шкіл Z Каштан та Leskiv-school. Він 20 років пропрацював тренером, а тому переймається проблемою непопулярності цієї професії.
Ми запитали у Василя Леськіва, хто такі тренери, чому їх не помічають за успіхом спортсменів, та чому перше місце спортсмена – це насамперед перемога команди, а не особи.   

Може здатися, що спортсмени тяжко працюють, а робота тренера в рази легша. Чи це так?

Зовсім ні. Це складний труд, який складається з багатьох факторів. Тренер повинен розумітися на харчуванні,  психологічних та фізіологічних аспектах. Це тільки зі сторони здається, що той просто наказує спортсменові, що робити – цю вправу або цю.

Тренер повинен бути у гарній фізичній формі?

Не обов’язково. Про мене, як про тренера з гірських лиж, є думка, що я повинен їздити як чемпіон світу. Ні. Умовно, можна вчити і при цьому погано кататися. Але тренер зобов’язаний детально розбиратися в анатомії людини – буквально до міліметру – тому знати, що краще та корисніше спортсменові.

Як би ви описали ідеальні відносини тренера та спортсмена? Це схоже на дружбу чи все ж таки повинна бути певна субординація?

Субординація надважлива, але універсального шаблону немає. Можу уявити собі і теплі відносини, якщо я треную спортсменку, яка доводиться мені донькою або дружиною.

У сучасному світі будь-які грубощі караються. Ще 10 років тому я міг би собі уявити, що тренер може собі щось таке дозволити – покарати дитину. А у сучасному світі ні. Чи це так?

Тренерів можна розділити на два основних варіанти. Перший – той, що працює на перемогу, на золоту медаль. Другий ставить на меті фізичний розвиток дитини. І у них різний підхід. Професійним тренерам властива суворість — усе заради дотримання режиму. Наприклад, у гімнасток жорстка дієта.  Якщо одна з них з’їсть заборонений продукт, то понесе покарання. А у спорті заради загального розвитку взагалі немає поняття «покарання».

А якщо ви ваш спортсмен займатиметься в півсили та ще й прогулюватиме?

Піду з ним на діалог. Можу провести бесіду, по дружньому посварити. Скажу, що відхилення від тренувань впливає на результат.

Для професійного тренера поняття результату надважливе. Якщо спортсмен йде на олімпійське золото, він працює над собою увесь чотирьохрічний цикл. Тренер складає детальний план, у якому прописує тонкощі тренувань на кожен місяць. Повністю усе – вправи, харчування, психологічні настанови. Якщо спортсмен щось пропустить, план порушиться і результату не буде.

Коли дитина приходить займатися до вас, ви ще не знаєте, чи вона хоче стати великим спортсменом, чи для загального розвитку. Як бути?  

Головна мета – щоб дитина була здорова та займалася базовими видами рухової активності. Хороший тренер, навіть якщо він навчає дітей шахам, дає час на спортивні вправи. Щоб тіло не засиділося.

Перемога для тренера – яка вона?

Золото. Він працює зі спортсменом, вкладає у нього свій розум, час, зусилля. Тому хоче отримати результат. А результат дає той, у кого тренер це вкладає.

Тренер вважає це своєю перемогою?

Так.

А спортсмен?

Перемогою тренера. Завдяки ньому спортсмен досягає бажаного результату, якого ніколи не добився би самостійно.

Думаю, що люди пам’ятають бігуна, який поставив рекорд та футболіста, який забив гол, а ось про їхніх тренерів майже не згадують. Чи це так?

Це дійсно так.  Ми як раз працюємо над цим, щоб донести людям інформацію, що досягнення спортсмена це робота команди. Тренера, менеджера, масажиста.

Як тренери вивчають психологію?

Це може бути читання книг, закінчення спеціалізованих ВНЗ, додаткових тренінгів. Якщо тренер бачить, що йому не вистачає базових психологічних навичок, він залучає у команду психолога.

Чому вас навчив ваш тренер?

Коли я професійно займався гірськими лижами, тренер був для мене наставником та авторитетом. Тоді зрозумів, що не тільки у спорті є старт та фініш. Що результат – це насамперед робота. І цей принцип допомагає у моєму бізнесі — спортивній школі. Як тренувався у спорті, так само тренуюся і в підприємництві. Звісно, буває важко, боляче. Але я працюю через піт, через «не можу»,  бо знаю, що тільки так буде результат. Тепер живу за принципом — жодного дня без самовдосконалення.

Знаючи цей приклад, я також намагаюся бути другом для дітей, які займаються у мене.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ