Інтерв’ю з Дніпропетровською областю

1
2623

У делегації було більше тридцяти чоловік, які повністю зайняли 14 вагон. В купе їхали ми, представники Community, і ще чотири пасажира: політолог, журналістка, письменник і публіцист. Ми говорили про історію, політику, книги. Всю дорогу до Дніпра по вагону бродили інші учасники делегації. Хтось із них іноді заглядав до нас і ми знайомились.

Поїздка була організована Дніпропетровською ОДА для того, щоб показати досягнення, яких досягла область в ході децентралізації. На з’їзд запросили блогерів, журналістів, громадських діячів, всіх тих, за ким спостерігає суспільство.

В Дніпрі нас зустріла Ольга, радник голови ОДА, провела до автобусу та порахувала.

– «У мене для вас подарунок», – сказала Ольга. – «Фірмові футболки».

Вона зняла куртку, і ми побачили, які вони, ці фірмові футболки. Напис на спині свідчив: “Вожата”. Від цього не можна було стримати посмішку. Делегація складалася із значущих людей, які кожного дня займаються важливою громадською діяльністю, стикаються з проблемами в нашій країні, аналізують їх і намагаються вирішити. Їх робота вимагає постійної напруги, абсолютного залучення в процеси. Але тут, в Дніпрі, кожен з них поводився по-дитячому відкрито і невимушено. І напис «Вожата» на футболці радника голови Дніпропетровської ОДА сприяв цьому настрою.

Близько восьмої години ранку ми заселилися в готель. День обіцяв бути насиченим. За час поїздки було заплановано покрити відстань у 350 кілометрів і подивитися біля десяти об’єктів області. Першим пунктом в розкладі виявився музей АТО, який з дня заснування в 2016 році, постійно модернізується і поповнює колекцію новими експонатами. Атмосферу створюють тематичні конструкції, військова техніка, скульптури. Біля однієї з них гід розповів історію про чоловіка, який врятував маленьку дівчину, осиротілу під час обстрілу. Історія важка, але тільки такі випадки дають повне уявлення про ситуацію, що відбувається.

Сильним виявився фільм «Дніпро – форпост України» режисера Євгена Тітаренко, який нам показали в панорамному залі. Всі чотири стіни тут виступають в ролі екрану. Подібна технологія допомагає залучити глядача психологічно і фізично.

Музей АТО. Фото: http://ua-travels.in.ua/
Музей АТО. Фото: Игорь Павленко.

Наступною зупинкою був Центр раннього втручання. Головний лікар Ігор Македонський поділився історією створення і розвитку лікарні. Кожен з нас зрозумів, що тут дійсно лікують дітей, причому новітнім обладнанням (наприклад, МРТ з дихальним апаратом), європейськими методами і при цьому абсолютно безкоштовно. Своєю енергетикою та атмосферою вона більше нагадує затишний дитячий садок, а не медичну установу. Хтось з присутніх зазначив: «У цій лікарні дійсно хочеться одужати».

Детская больница им. Руднева. Фото: Дмитрий Вовнянко.
Детская больница им. Руднева. Фото: Игорь Павленко.

Ми завершили наш насичений день в кабінеті Голови Дніпропетровської ОДА – Резніченко Валентина Михайловича. Розмова відбувалася в неробочий час, в неофіційній обстановці. Головне обговорюване питання: «Чому процес децентралізації в інших регіонах, на відміну від Дніпропетровської області, проходить без помітних результатів?».

Не всі розуміють можливості, які надає реформа, а одна з головних проблем – небажання обмінюватися досвідом. В той час як Днепропетровська ОДА готова поділитися успішними кроками реалізації проектів, інші області не готові їх прийняти. За словами Валентина Михайловича: «країну потрібно не рятувати, а її треба будувати».

Після огляду всіх об’єктів нас відвезли в готель. Вразило, що організатори навіть не відпочивали, вони займалися подальшими приготуваннями. Самовіддано і з вірою у свою справу. Я був радий там знаходитися і був вдячний за те, що мене оточували саме такі люди і саме при таких обставинах.

Другого дня ми відвідали інклюзивний парк, День Європи, Центр розвитку місцевого самоврядування. Але головним об’єктом став Неонатальний корпус дитячої лікарні. Місце, де виходжують передчасно народжених дітей. Особливість в тому, що колектив лікарів під керівництвом Дениса Суркова приймають немовлят від 400 грамів, коли інші центри звичайно беруться рятувати дітей від 600 грамів. Завдяки сучасному обладнанню та професіоналізму лікарів, дитячу смертність вдалося скоротити з 13% до 8,5%.

Неонатальний корпус детской больницы. Фото: Елена Суетова.
Котельная на альтернативных видах топлива. Фото: Игорь Павленко.

Під час поїздки нам також показали кілька дошкільних та шкільних навчальних закладів: дитячий сад у селі Обухівка, опорна школа в Петриківці, дитячий сад у Слобожанському ОТГ, дитячий сад у Підгородному, школу в Соленому. Коли знаходишся в цих школах та дитячих садах, ти не відчуваєш себе в колонії суворого режиму, як це буває при відвідуванні старих, наполовину розбитих навчальних закладів. Тут відчуваєш себе частиною професійного середовища частиною зарядженого на всесторонній розвиток колективу.

Детский сад в Слобожанской ОТГ. Фото: Дмитрий Вовнянко.
Класс информационной грамотности в школе Слобожанской ОТГ. Фото: Игорь Павленко.
Дорожка для обучения ПДД в школе Слобожанской ОТГ. Фото: Игорь Павленко.
Опорная школа в Петриковке. Фото: Дмитрий Вовнянко.
3D принтер в Петриковской опорной школе. Фото: Игорь Павленко.
Класс буккроссинга в Петриковской опорной школе. Фото: Игорь Павленко.
Школа в Соленом. Фото: Дмитрий Вовнянко.
Школа в Соленом. Фото: Игорь Павленко.
Школа в Соленом. Фото: Игорь Павленко.
Детский сад на этапе стройки в г. Подгородном. Фото: Дмитрий Вовнянко.

Повернувшись додому, я подумав про те, що можна скептично ставитися конкретно до процесу децентралізації, але, проїхавши Дніпропетровською областю, я переконався, що саме тут більша кількість дітей зможе отримати освіту, відвідувати дитячий сад, отримувати професійне лікування. Мені здалося, що все, що робиться адміністрацією в цьому напрямку, – щиро. А якщо у когось закрадаються сумніви, подумайте про те, що важливіше: наміри чи результат.

P.S. Окрему вдячність хочеться висловити організаторам заходу. Відповідальність і ентузіазм в їх роботі говорять про великий професіоналізм. А особисте спілкування показало кожного з них гідною людиною.

Автор: Ігор Дєрєвльов

1 коментар

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ