0
576

Ми поговорили з Богданом Фекете, засновником ремісничої пекарні органічного хліба «Хлібний кошик», про хліб, пекарню в Мукачево та плани для розвитку.

– Богдане, якщо вірити інформації на Вашій сторінці у ФБ, Ви – інженер в ПАТ “Закарпаттяобленерго”. Якщо це дійсно так, то як так сталося, що Ви почали займатися виробленням випічки? Розкажіть, будь ласка, історію виникнення «Хлібного кошику» – з чого все почалося та до чого дійшло.

– Так, вся моя попередня трудова діяльність пройшла в стінах обленерго. На різних посадах і в різних відділах, але останнім часом з’явилося відчуття що займаюся не своєю справою. А приблизно рік тому почалося захоплення хлібом. Нізвідки, але таке потужне що займало весь вільний час. Почав активно цікавитися всіма нюансами пекарської справи й експериментувати в домашніх умовах з випічкою. В наш
інформаційний час  навчатися не важко і згодом хліб почав вдаватися і ми припинили купувати його з магазину. А ще пізніше почав випікати і для друзів. Вони, в свою чергу, кожного разу, як куштували мій хліб – підбурювали мене до того щоб зайнятися пекарською справою по-справжньому. Я цього і сам хотів, та довго вагався, вишукував можливості і на початку червня з купою труднощів і турбот запустив свою, зовсім маленьку, ремісничу пекарню. Буквально, тільки щоб перевірити свої можливості і реакцію споживачів. Така собі майстерня хліба для апробації рецептів, борошна і методів роботи з ним. А експертами і суддями є всі мої клієнти.

– Ваша випічка є натуральною, «без маргарину чи розпушувачів». Натуральність – принципова ідеологія вашого проекту? Чому?

– Все вірно, ніяких штучних жирів, ніяких спеціальних засобів для полегшення роботи з тістом. Я б не називав дотримання натуральності в рецептах і технологіях якимось принципом. Хіба може бути принциповою позицією бажання дихати чистим повітрям? От і тут, є борошно вода і сіль – цього достатньо для створення чудового, смачного хліба. Він буде смачним і залишиться свіжим декілька діб без чудопорошків. На жаль, спостерігаю ситуацію, коли власники більшості пекарень, керуючись комерційною доцільністю, масово використовують різні «покращувачі», вважають це правильним і гордяться своїм продуктом. В пекарській справі є й натуральні покращувачі: сіль, оливкова олія, натуральна закваска і безперечно час. Добрий хліб потребує багато часу і терпіння а не хімії.

– Розкажіть про склад Вашої команди. Скільки людей, які у них завдання, хто головний пекар… Які особистісні риси є спільними для працівників «Хлібного кошику»?

– Мушу Вас розчарувати, бо на даному етапі я працюю сам. Ця справа займає в мене по 12-15 годин щодня. Є команда однодумців, які мене підтримують морально і фінансово, а також допомагають по мірі виникнення труднощів з обладнанням. Це мої друзі і сім’я. Я їм безмежно вдячний, бо без цієї підтримки нічого б не почалося і не розвивалося. Зараз ми в пошуках кандидатів на посаду помічника пекаря, а фактично – учня. Це не така легка справа в теперішніх реаліях, до нас не стоїть черга з бажаючих працювати,
але маленький конкурс вже заплановано.

– У вас велике різноманіття незвичних рецептів – старі радянські рецепти, гірчичний хліб, гречаний хліб, французький хліб фугас, печиво “кантучіні”… Звідки берете ідеї для створення все нових видів випічки? Який хліб чи виріб користується найбільшою популярністю серед покупців?

– Це різноманіття зумовлено пошуком найкращого. В нас ще той етап, коли ми вивчаємо смаки нашого споживача, а він – знайомиться з нашими можливостями. З часом, щоб забезпечити гарну якість хліба, доведеться на чомусь спеціалізуватися, 3-4 сорти хліба, 2-3 сорти здоби і булочок. Ідеї беруться з життя і бажання пекти найкраще з винайденого людством. Для цього доводиться «перекопувати» купу літератури, в тому числі англомовної, інтернет та живе спілкування з іншими пекарями. Після чого багато спроб і адаптація рецепту до місцевих умов, а це і борошно і вода і закваска, які відрізняються майже в кожному регіоні.

Щодо покупців – то скільки людей, стільки і смаків. Буває що від одних чую критику якогось конкретного хліба і в той самий час отримую компліменти від інших покупців. У людей різні вимоги до продукту і різні смакові вподобання. А об’єднує їх тільки одне: бажання куштувати якісний і натуральний хліб. За час моєї роботи визначилися і безперечні лідери споживчого попиту. Це білий «селянський» хліб, гірчичний, та чіабата. У любові до чіабати ми схожі на американців, за океаном вона страшенно популярна, а у нас, на початку, доводилося мало не кожному покупцеві пояснювати, що то за хліб.

– Ви знаходитеся в місті Мукачево, там створюєте і продаєте випічку. Чи думали про розширення своїх точок по Україні? Чи, можливо, у вашої продукції є функція доставки?

– Планів про розширення не було. Спочатку нагодуємо добрим хлібом мукачівців, а вже з часом ужгородців. Бо кожному закарпатцю відомо, що в області є два міста, які постійно конкурують. Ужгород – перше місто області, а Мукачево – зовсім не друге. Про адресну доставку думали ще до відкриття. Поки не реалізували, але все попереду. Є клієнти, які готові платити більше за хліб «тут і зараз» – треба щоб їхня кількість набрала «критичної маси».

– Які у Вас плани на цей рік стосовно вашого проекту?

– До кінця року залишилося не так багато часу. В планах – вийти на окупність, зібрати маленький, дружній колектив і подвоїти об’єми випікання. Є й творчі плани: навчитися випікати «ідеальний французький багет» та освоїти різноманіття рецептів житніх хлібів.

– Що для Вас є найбільшою мотивацією до діяльності та розвитку в житті?

– Ще у 1943 р. психолог Абрагам Маслоу розташував у своїй «піраміді потреб людини» рівень з потребою про самоствердження, визнання і повагу.  Думаю це і є реальною мотивацією для кожного, хто прагне щось зробити в своєму житті. А ще є азарт і конкурентний запал пекти найкращий хліб, такий щоб залишити всіх конкурентів далеко позаду.

 

#community_magazine

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ